Зрада і перемога в травневому рішенні Верховного суду по зброї

Недавно опублікована «свіжа» постанова касаційної палати Верховного суду у кримінальній справі за статтею 263 КК. У вказаному рішенні троє суддів зробили висновок, що під терміном “Закон” в ст. 263 КК розуміються підзаконні нормативно-правові акти (себто міліцейська інструкція).

Про зраду

“Краще вже ніяк ніж абияк”. Нарешті позиція: «немає закону – немає покарання» дійшла до Верховного суду разом з касаційною скаргою одного з адвокатів, який схоже не потрудився детально обґрунтувати цю позицію чи хоча б з’явитися до Верховного суду. А трійці суддів з того було легше утвердити існуючу традицію, назвашви інструкцію МВС законом. І замість розділити «чорне і біле» – заплутали хитромудрими фразами про «субсидіарність». Хоча, коли були чинними Закон «Про міліцію» і Закон «Про власність», то ст. 263 КК була логічною без будь якої «субсидіарності».

Про перемогу

Проте, насправді в цьому рішенні ВС міститься перемога, бо зазначається, що обвинувачений порушив вимоги, визначені Інструкцією МВС № 662 від 21 серпня 1998 року та Положенням про дозвільну систему (затвердженим постановою КМУ № 576 від 12 жовтня 2012 року) тим, що без передбаченого на те законом дозволу носив в кишені своєї барсетки телескопічну биту, яка згідно з висновком експерта № 415-х від 03 листопада 2015 року є холодною зброєю та відноситься до контактної не клинкової холодної зброї ударно-дробильної дії, виготовленою саморобним способом.

Отже, обвинуваченого покарано не за порушення Кримінального кодексу, а за порушення міліцейської інструкції, застосована кара встановлена статтею 263 КК. Ось це і є перемога над “мантрою”, яку тривалий час співають окремі міліцейські “прохвесори” та деякі “правоохоронці”. На їх переконання обіг зброї заборонено саме статтею 263 Кримінального кодексу, а тому ніякого більше закону не потрібно.

Та після цього рішення ВС, все стало на свої місця. Кримінальний кодекс сам по собі нічого не забороняє, а лише передбачає кару за порушення певних прав. Тож тепер залишилося відсіяти зерно від полови, розібратися чим мають бути встановлені права, за порушення яких застосовується кримінальна відповідальність, передбачена статтею 263 КК: Міліцейською інструкцією чи Законом?

Р.S. Прохання до всіх адвокатів, які працюють з позицією «nulla poena sine lege» в справах по 263 КК, готуйтесь до засідань, бо у Верховному Суді є суддів часів Януковича, є судді з міліцейським досвідом, є також ті, що сформовані в радянській школі тоталітарного права, не розраховуйте, що вам попадуться нові чи з оновленою правосвідомістю. Бо ж захищаєте не лише свого клієнта, а право вільних людей і цілу Конституцію, формуючи нову традицію.

Ознайомтесь, будь ласка:

• з позицією правників, які писали нашу Конституцію і Кримінальний кодекс та працювали суддями КСУ;
• позицією розумних і авторитетних суддів місцевих судів;
• рішенням ЄСПЛ у справі «Вєренцов проти України»;
• загальною проблематикою нечинності підзаконних актів в сфері обігу зброї тощо. 

З рештою, зв’яжіться з УАВЗ, багато активних членів спільноти готові підтримати вас у судах своєю присутністю і поділитися досвідом.

P.P.S. В цілому рішенням ВС це два кроки вперед і крок назад. Боротьба триває.

Автор: Віталій Коломієць
Адвокатське об’єднання «Ореховський та Коломієць»