Універсальний трикутник безкарності

Товариство, хочу поділитися з вами своїми думками, але спочатку прошу уважно розглянути ці данні:

Литва
Площа – 65,301 км²
Населення – 2,939,431
Закон про контроль над зброєю і боєприпасами з 1994 року
Членство в НАТО з 2002 року
Членство в ЄС – з 2004 року

Латвія
Площа – 64,589 тис, км²
Населення – 2 067 877
Закон про обіг зброї з 1994 року
Членство в НАТО з 2004 року
Членство в ЄС – з 2004 року

Естонія
Площа – 45 226 км²
Населення – 1 340 194
Закон про зброю з 1994 року
Членство в НАТО з 2004 року
Членство в ЄС – з 2004 року

Україна
Площа – 603 628 км²
Населення – 42 965 105
Закон про цивільну зброю і боєприпаси – НІ
Членство в НАТО – НІ
Членство в ЄС – НІ

Здавалось би нема нічого нового, всі ці данні загально відомі, але мені здається тут варто в дечому розібратися. Я принципово не хочу порівнювати наші країни за такими показниками як НАТО, ЄС чи ВВП, бо це складні питання, які залежать від багатьох чинників, а я не фахівець в таких речах.

Проте в мене є одне конкретне запитання – де законодавчо врегульований обіг зброї серед цивільного населення в Україні, як такий, що існує в країнах Балтії?

Де закон, який має регламентувати гарантоване Конституцією України право кожного громадянина захищати своє життя, здоров’я та майно?

А щоб розібратися в цьому, на перший погляд, складному питанні, пропоную згадати, що всі роки нашої Незалежності нам розповідають про менталітет та непідготованість українського суспільства.

Всі ті, хто вішає нам цю локшину на вуха, десятиріччями не вилазять з ВРУ, змінюючи кольори прапорів, партії та фракції.

Вони завжди примудряються створити універсальний трикутник безкарності:  “злочинна влада” – “незлочинна влада” – “папєрєднікі”.

Це такий собі бермудський трикутник, в якому губляться всі права та свободи українців, яку б ціну ми за ці права та свободи не заплатили.

Саме тому, я не хочу питати про стан речей в економіці, про євроінтеграцію, бо тут в них є “універсальний трикутник безкарності”, а хочу дізнатися чим можна виправдати те, що за роки незалежності в Україні від рук злочинців загинуло щонайменше 250 000 тисяч наших співгромадян?

Що заважало та заважає просто ухвалити необхідний закон?

І не шукайте складних пояснень на кшталт менталітету чи непідготовленості суспільства, бо коли треба підняти тарифи та обкласти податками пенсії – суспільство до них завжди готове і менталітет не заважає.

Все пояснюється набагато простіше – їх цікавлять наші обов’язки але не цікавить наше право на життя.

Цьому теж є пояснення. Наприклад, ті ж самі країни Балтії, які за площею разом узяті майже вчетверо (а за населенням в шестеро) менші за Україну, не можуть собі дозволити втрачати в такій кількості кілометри своєї території та життя громадян – вони просто зникнуть з мапи світу.

Саме тому в основу, на якій цивілізовані країни будують своє майбутнє, перш за все покладено право людей на захист власного життя, а у фундамент України покладена зневага до цього права – зневага до самого факту нашого з вами існування.

Нічого дивного – людей в Україні багато, а якщо не буде вистачати – “Бабы еще нарожают!”

Георгій Учайкін