Незаконне поводження із Законом

Радянський правопорядок фактично ґрунтувався на засадах: «заборонено все, що не дозволено владою».

Саме тому Кримінальний кодекс був (і напевно є) Основним законом держави.

Але так було не завжди і так не повинно бути у вільній Україні.

«Crime» (від латинського Crimen, «обвинувачені», походить від cernere дієслова «розрізняти, вирішити»).

Напевно, це пов’язане з тим, що первісно закони Стародавнього Риму не розрізняли злочин і цивільне правопорушення.

А злочином визнавали таке порушення закону, що шкодило не комусь приватно, але становило суспільну небезпеку.

Про це ж може свідчити етимологія давньогрецького слова krima (κρίμα) – порушення/злочин проти громади.

Оскільки порушення вчинялося проти громади, то і звинувачення здійснювалося публічно (громадою).

Чому ж «приватні» порушення також почали вважатися злочином і каратися державою?

Бо держава/суверен стала гарантувати приватні інтереси в своїх законах. А порушення закону є порушенням інтересів суверена.

В нашому кримінальному кодексі понад 80 статей прямо визнають злочином якусь незаконну дію. Тобто діяння, що прямо порушує закон є незаконним. Якщо немає закону, то, очевидно, що немає чого порушувати – немає злочину.

Але чи це справедливо для злочинів, які прямо не названі як «незаконні»?

Так.

Вбивство – це ніщо інше, як незаконне позбавлення життя (саме так, бо ж є випадки законного позбавлення життя).

Крадіжка – це обов’язково незаконне таємне привласнення чужого майна.

Звичайно, що основним законом, який порушується злочинами є Конституція, але разом з тим Верховна Рада прийняла понад шість тисяч законів. Частина з них охороняється кримінальним кодексом.

Тож, коли ми відстоюємо позицію, що «немає закону – немає злочину – немає покарання», зокрема, в справах за ст. 263 КК, ми захищаємо правдиві принципи Конституції і протистоїмо тоталітарному правопорядку. І питання зброї тут взагалі додаткове.

P.S. зі свого боку дякуємо всім фундаторам, хто продовжує підтримувати юридичну боротьбу за право на збройний захист.

Автор: Віталій Коломієць
Адвокатське об’єднання «Ореховський та Коломієць»