Краплина здорового глузду: суд частково скасував Інструкцію 622

Сьогодні Шостий апеляційний адміністративний суд задовольнив позовні вимоги члена УАВЗ щодо визнання протиправним та скасування Наказу 622 в частині.

Мова йде про пункт 12.20 Інструкції МВС 622, яким на громадянина покладено обов’язок примусово віддати свою власність, яку він законно набув і мирно нею володіє у строк 15 днів з моменту настання інших обставин, визначених цією інструкцією.

В “справі Сударікова” (хештег у ФБ #СправаСударікова) дозвільна система анулювала дозвіл в добросовісного володільця, формально через відсутність в матеріалах їхньої справи медичної довідки і довідки про проходження курсів (потім вияснилося, що всі довідки були).

Фактично дозвіл було анульовано через те, що Сударіков відмовився впустити в своє житло озброєних інспекторів на перевірку сейфу без попередження в нічний час (21.30) з посиланням на ст. 30 Конституції (недоторканість житла).

В подальшому Сударікова притягнули до відповідальності за невиконання п. 12.20 Інструкції. Проте закону, який би покладав на громадянина такі обов’язок і обмежував такими чином права немає. Тож групою юридичної боротьби за право було ініційовано декілька позовів у справі Сударікова, зокрема і про визнання п. 12.20 – незаконним, оскільки немає закону.

Суд першої інстанції під головуванням судді Арсірія Р.О. відмовив визнати незаконною норму Інструкції, а такими законами вирішив вважати Постанову ВРУ “Про право власності на окремі види майна” 1992 та Постанову КМУ № 576 “Про дозвільну систему”

Натомість колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі суддів Парінова А.Б., Єгорової П.М. та Лічевецького І.О. не погодилася з такою позицією і прийняла дійсно вольове рішення, хоча б частково відновивши ієрархію права, а з нею і правопорядок.

Постанова суду у справі п. 12.20 Інструкції

Очевидно, що норма про те, що в певних випадках власник зброї може бути обмежений в користуванні нею, наприклад в разі підозри у вчинені злочину, але така процедура повинна бути прописана виключно в законі.

Зокрема, на теперішній час підозрюваного можуть обмежити в користуванні зброю на підставі ст. 148 КПК відповідним судовим рішенням, а не за власною волею інспектора, яка у випадку із Сударіковим та багатьох інших проявляється як свавілля.

Тож ще раз дякуємо суддям А.Б. Парінову, Н.М. Єгоровій, І.О. Лічевському, що в цій справі залишилися вірними присязі і підкорилися виключно закону, а не міліцейській інструкції, тим самим підняли авторитет Конституції.

Автор: Віталій Коломієць
Адвокатське об’єднання «Ореховський та Коломієць»