Публікації

Самозахист зі зброєю. Справа Антона Фарба. Мусимо захистити.

21 Серпня 2017

Перед вихідними мережу облетіла інформації, що президент федерації “Крав-Мага”, Антон Фарб вночі піддався нападу групи осіб, в наслідок якого двоє нападників опинилися в травмпункті з різаними ранами, а Антон був затриманий за звинуваченнями в закінченому замаху на умисне вбивство двох і більше осіб.

З одного боку класичний приклад необхідної оборони у відповідності до ч. 5 ст. 36 Кримінального Кодексу, з іншого – ризик отримати 10 років позбавлення волі.

При цьому звинувачення були зроблені офіційно з врученням підозри.

Підозра Фарб.
Підозра Фарб.

За таким серйозним звинуваченням Антон відразу ж був поміщений в ізолятор тимчасового тримання (ІТТ), а запобіжний захід планувався у вигляді тримання під вартою.

На щастя нам вдалося за 20 годин зібрати доказову базу (відео з камер спостереження, пояснення водія маршрутки, протоколи впізнання тощо), щоб прокуратура змінила свою позицію.

Постанова про звільнення Фарб
Постанова про звільнення Фарб

До честі заступника  прокуратура м. Житомира, він не став йти з цією доказовою базою в суд для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В цілому, прокурор вчинив розумно: з одного боку це радує, а з іншого – насторожує, оскільки прокуратура це все ж таки наші опоненти і боротьба планується затяжною.

Вважаємо, що захист Антона в цій ситуації є спільною справою нашої спільноти. Адже це практичний приклад реалізації права на збройний самозахист.

Тож ПРОСИМО, друзі, підтримати юридичну боротьбу в цій справі.

Окремо пояснимо нашу позицію по питаннях, які зараз накопичилися в цій справі.

1. “Краще втекти і викликати поліцію, ніж мати такі проблеми”

Якщо хтось не знав, то в Україні на законодавчому рівні закріплено принцип “stand your ground”,тобто ніхто не зобов’язальний тікати і якщо хоче, то має право захищатися. Більш детально в ч. 2 ст. 36 Кримінального кодексу України, в ст. 19, 281 Цивільного кодексу України.
І лише радянські традиції правозастосування нехтують цією нормою. Тож наша задача посилити авторитет цього принципу.

2. “Залишення в небезпеці і залишення місця події може зіграти проти того, хто оборонявся”.

У випадку з Антоном осіб в безпорадному стані не було. Нападники навіть після поранення продовжували агресію і переслідування Антона. В цьому випадку в особи, яка оборонялася немає обов’язку “подружитися” з нападниками, сісти разом, горювати і чекати поліцію. Антон залишив небезпечне для себе місце. З чотирьох нападників пораненими були лише двоє. Інші двоє цілком могли і повинні були дати раду з своїми “колегами”.

3. “Чому не викликав поліцію?”

Як пояснив Антон слідчому, в нього на той час не було юридичних претензій до нападників, попри отримання ним тілесних ушкоджень. На думку Антона, вони отримали достатню відсіч. З одного боку ми з цим погоджуємося, а з іншого є ризик, того, що нападники, викликавши поліцію, можуть знищити або підробити доказову базу на свою користь. В таких випадках важливо покинути місце агресії, відійти на безпечну відстань, оцінити наявність очевидців події і спробувати взяти їх контакти або по приїзду поліції повідомити їм номера авто очевидців та зазначити свою версію конфлікту. Це збереже ваш час і гроші в роботі з адвокатом.

4. “Порізи на шиї – це обтяжуючі обставини”.

Друзі нагадуємо, зміст частини 5 ст. 36 Кримінального кодексу України “не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.

Отже, наслідки могли бути і летальними. Але критично важливо довести, що мав місце напад, і напад саме групи осіб. У випадку з Антоном нам вдалося отримати відео швидше за слідчих, яке підтверджує, що мав місце напад саме групи осіб (відео викладемо після суду по запобіжних заходах).

Кожен повинен пам’ятати, що гуртом тільки батька легше бити, в інших випадках це може призвести до смерті когось з гурту, без наслідків для “батька”.

В якості ліричного відступу зазначимо, що не всі порізи – зло. Хірурги ріжуть задля добра. У випадку з Антоном для нападників “операція зі збільшенням сірої речовини головного мозку пройшла успішно. Пацієнти вижили”.

P.S. Безумовно попереду ще величезний шмат роботи, бо в слідчих “мєнталітєт нє тот”, вони не можуть просто так взяти і відпустити без “показників”, коли є дві особи з ножовими пораненнями.

Тож ще раз розраховуємо на вашу підтримку в цій справі, яка повинна ламати радянські стереотипи самозахисту. Окремо номер карти Приватбанку 5169330510352658 в призначенні: “на юридичну боротьбу за збройний захист”. (Також за посиланням є рахунки в криптовалюті)

P.P.S. Додаткова подяка всім, хто поширив інформацію про справу Антона у ФБ, це дійсно мало важливий вплив на швидке рішення прокуратури про звільнення з його ІТТ.

Поборемо!

Автор: Віталій Коломієць
Адвокатське об’єднання «Ореховський та Коломієць»